Як підтримати дитину з ООП під час війни

Як підтримати дитину з особливими освітніми потребами під час війни: рекомендації для дорослих

 

Війна змінює наше життя назавжди — не тільки зовні, а й зсередини. Особливо вразливими в ці часи стають діти з особливими освітніми потребами. Вони гостріше реагують на зміни, гучні звуки, втрату стабільності, емоційні коливання дорослих. Тому підтримка таких дітей — не лише обов’язок школи, а й спільна справа кожного дорослого, хто поруч.

Ось декілька порад, як допомогти інклюзивній дитині залишатися в безпеці, стабільності й доброзичливому середовищі навіть у найважчі часи.

  1. Будьте опорою, а не джерелом тривоги

Інклюзивна дитина може не завжди розуміти, що відбувається, але дуже добре відчуває стан дорослих. Тому перш за все важливо:

  • Зберігати спокій при дитині. Ваша врівноваженість – її безпека.
  • Не обговорювати страшні новини в присутності дитини. Оберігайте її інформаційний простір.
  • Бути поруч. Навіть мовчазна присутність дорослого — це сигнал: «Ти не один».

 

  1. Дотримуйтесь розкладу, ритуалів і зрозумілих меж

У період хаосу стабільність — найкращі ліки.

  • Підтримуйте розпорядок дня. Навіть у тимчасовому притулку чи укритті.
  • Повторюйте знайомі ритуали. Вітання, прощання, час читання чи музики.
  • Пояснюйте всі зміни доступно. Використовуйте просту мову, піктограми, жести.
  1. Спілкуйтеся просто, чесно і з урахуванням особливостей дитини.
  • Якщо дитина має інтелектуальні труднощі — говоріть короткими реченнями, використовуйте візуальні підказки.
  • Для дітей з аутизмом важливо заздалегідь знати, що буде відбуватися. Завчасно попереджайте про зміни.
  • Дітям з порушенням слуху — пояснюйте жестами, мімікою, записами.
  • Завжди відповідайте на питання дитини, але дозовано, відповідно до віку і її стану.
  1. Створіть атмосферу прийняття в колективі
  • Пояснюйте іншим дітям, що всі ми різні, але всі рівні. Формуйте культуру підтримки.
  • Будьте уважні до проявів булінгу — навіть у жартівливій формі.
  • Заохочуйте емпатію. Можна разом із класом створити «скриньку добрих слів» чи «ланцюжок підтримки».
  1. Допоможіть проживати емоції
  • Не змушуйте мовчати про страх. Дайте можливість виговоритися, намалювати, пограти.
  • Спрямовуйте емоції в дію. Малювання, пластилін, рухливі ігри — допомагають знижувати напругу.
  • Говоріть: «Ти маєш право боятися», «Я поруч», «Ми разом справимось».
  1. Співпрацюйте з фахівцями

Психолог, асистент вчителя, логопед, соціальний педагог — це ваша підтримка.

  • Не бійтеся звертатися по допомогу.
  • Повідомляйте про зміну поведінки дитини.
  • Обмінюйтесь спостереженнями з іншими дорослими. Спільна взаємодія — запорука ефективної підтримки.
  1. Дбайте про себе

Ви не зможете допомогти дитині, якщо емоційно виснажені. Піклування про себе — не егоїзм, а необхідність.

  • Знайдіть «якір» для себе: молитва, книга, чай, коротка прогулянка.
  • Діліться емоціями з іншими дорослими.
  • Приймайте свою втому і страх — це нормально.

І насамкінець: вірте в дитину

Навіть у воєнний час дитина здатна навчатися, розвиватися, мріяти. Особлива дитина — це не про обмеження. Це про інший шлях. І наша спільна задача — пройти цей шлях разом.