Агресія у дітей з ООП: як розуміти і допомагати без покарань
Чому це важливо
У шкільному середовищі часто можна почути: «Він знову кидається», «Вона щипає інших», «Дитина поводиться агресивно». Особливо тривожно це звучить, коли йдеться про дитину з особливими освітніми потребами (ООП).
Але агресія — це не завжди про злість чи погані манери. Дуже часто вона — сигнал про перевантаження, біль, нерозуміння, страх чи фрустрацію. І важливо не карати, а розуміти, підтримувати та навчати.
Що може викликати агресію у дітей з ООП:
🔸 Порушення сенсорної інтеграції — дитині надто гучно, яскраво або тісно.
🔸 Неможливість висловити себе словами — агресія як спосіб комунікації.
🔸 Тривожність або зміна звичного розпорядку.
🔸 Фізичний дискомфорт або біль (дитина не завжди може це пояснити).
🔸 Неправильно подана вимога, яку дитина не розуміє.
🔸 Почуття фрустрації — коли щось не виходить або не дозволяють те, що хочеться.
Агресія — це не "погана поведінка", а потреба у допомозі
Коли дитина поводиться агресивно, вона не маніпулює, а виражає те, що не вміє сказати інакше. Наше завдання як дорослих — навчити її здоровіших способів реагування.
Що може зробити шкільна команда
🧠 Психолог:
- Проводить аналіз ситуацій (тригерів), коли виникає агресія;
- Працює над розвитком емоційного словника дитини;
- Вчить альтернативним формам вираження емоцій (малюнки, картки, ігри);
- Підтримує педагогів і батьків у виборі правильних стратегій.
👩🏫 Педагог:
- Дотримується чітких, передбачуваних правил;
- Реагує спокійно, без агресії у відповідь;
- Дає дитині час і простір заспокоїтись;
- Подає позитивні приклади реагування («Ми кажемо словами, коли злі»).
👨👩👧 Батьки:
- Помічають, у яких ситуаціях вдома виникає агресія;
- Встановлюють чіткий режим і ритуали (особливо для дітей з РАС, СДУГ);
- Працюють з емоціями вдома: читають книги, використовують «емо-картки»;
- Не кричать, не б’ють і не соромлять дитину.
Як допомогти дитині, яка проявляє агресію:
✅ Дати назву емоції: «Ти зараз злишся, бо…».
✅ Заздалегідь попереджати про зміни (перехід, закінчення улюбленої гри тощо).
✅ Створити «куточок спокою» в класі або вдома.
✅ Вивчати з дитиною стратегії самозаспокоєння: глибоке дихання, стискання подушки, ліплення.
✅ Хвалити за кожну спробу висловити емоцію словами.
✅ Вести щоденник поведінки, щоб простежити закономірності.
Важливо пам’ятати:
- Агресія — не проблема дитини, а запит на підтримку.
- Діти не вчаться спокою від крику — вони вчаться від прикладу дорослого.
- Найкраща профілактика агресії — розвинена емоційна грамотність і передбачуване середовище.
Висновок
Агресія дитини з ООП — це не вирок. Це можливість зрозуміти її глибше, побачити не лише поведінку, а людину — з емоціями, потребами і внутрішнім світом. І кожна дитина, за правильної підтримки, навчиться бути почутою — без крику і болю.
Не спитай “що з тобою?”, а спитай “що тобі потрібно?” — і ти почнеш бачити серце, а не лише поведінку.