Коли лунають вибухи, діти — навіть дуже маленькі — все розуміють. І їм страшно. Вони дивляться на нас — і вчаться реагувати. Ось кілька порад, як підтримати дитину під час тривожних подій:
✅ ЩО МОЖНА:
🔹 Будьте поруч фізично.Присутність — це вже підтримка. Обіймайте, адже тілесний контакт заспокоює нервову систему.
🔹 Називайте почуття. «Тобі страшно? Мені теж було трохи страшно. Але я з тобою». Говоріть просто і правдиво. Без зайвих подробиць: «Це звуки війни. Ми в безпечному місці».
🔹 Робіть прості дії. «Давай разом подихаємо. Назви 5 речей, які бачиш».
🔹 Після обстрілів — малюйте, ліпіть. Це допомагає вивільнити напруження.
🔹 Підкреслюйте, що план дій є. «Я знаю, що робити. Мені приємно, що ти такий/така турботливий/-ва, але я вже дорослий/-ла і тримаю ситуацію під контролем».
❌ ЩО НЕ ВАРТО:
🔸 Не применшуйте страх. «Та нічого, не бійся» — не заспокоює.
🔸 Не лякайте ще більше. «Нас ледве не вбило!» — небезпечно для дитячої психіки.
🔸 Не ігноруйте емоції. Відволікання — не завжди допомога.
🔸 Не сваріть за реакції. Плач, крик, «істерика» — це теж спосіб виживання.
🔸 Не перекладайте на дитину свій страх. Якщо лячно — скажіть чесно: «Я боюся, але я впораюся».